"Ельдорадо" В.Самійленко (скорочено)

Десь далеко єсть країна Пишна, вільна, щастям горда. Кожний там живе щасливо — Держиморда, держиморда. В тій країні люблять волю. Всяк її шука по змозі І про неї розмовляє — У острозі, у острозі. Там усяк говорить правду Непідкупними устами. Там за правду щира дяка — Батогами, батогами. Там неправді та злочинству Не вважають і на волос, Там злочинних зараз лають — Та не вголос, та не вголос. Там уряд "блюде" закони, Дба про всіх, немов про рідних За провинності ж карає — Тільки бідних, тільки бідних. Суд там скорий: як ти винен, То зашлють "без проволочки", А не винен, то й відпустять — Без сорочки, без сорочки. В тій країні всякий може По заслузі шани ждати: Там на те хрести й медалі — Для багатих, для багатих. Там тверезість у повазі, Видно скрізь тверезу спілку. Всі там п’ють самую воду — Та горілку, та горілку. Там всі люди роботящі, Там нарівні з мужиками Всі пани працюють щиро — Язиками, язиками. Там широка воля слову: Кожний пише все, що знає, А цензура ліберальна — Все черкає, все черкає. Там письменникам за працю Сам уряд складає дяку І з тріумфом їх провадить — В Сибіряку, в Сибіряку. Там говорять по-французьки Не то значні, а й лакеї, А пани всі мови знають — Крім своєї, крім своєї. Там зійшлися всі народи: Москалі, "хахли", поляки, І живуть вони так дружно — Як собаки, як собаки. Там живе племін усяких Престрашенна мішанина, І за те той край зоветься — Русь єдина, Русь єдина. Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло): Ельдорадо — це казкова країна багатства і щастя. Назва вірша В. Самійленка іронічна. Вірш висміює оспівану придворними поетами "свободу" в царській Росії, коли не вільно було говорити й писати рідною мовою, за правду садили до в’язниці й карали батогами, а суди вирішували справи на користь тугих гаманців. Висміює поет і інші вади — пияцтво, розпалювання міжнаціональної ворожнечі, тиск цензури. Саме поняття "Русь єдина" здається поетові дивним і неприродним.